Шкода батарейки: що відбувається від неправельної утилізації

"Здай батарейку - збережи планету!"

Охорона довкілля – завдання кожного із нас!

Чи знаєте ви, якої шкоди завдають навколишньому середовищу батарейки, що викидаються в сміттєве відро?

      Можливо, люди просто не замислюються, як і куди йде наше сміття. Можливо, відсутність соціальної реклами, освітніх заходів, просвітницьких лекцій є причиною такого незнання.

Не можна уявити сучасний світ без тих маленьких елементів живлення! Від батарейок працюють годинники, ліхтарики, телефони, фотоапарати, ноутбуки, сигналізації, медичні прилади. Рано чи пізно всі батарейки переходять у непрацездатний стан та перетворюються на непотрібні, їх подальший шлях стає очевидним. Саме тоді проявляється негативний чинник ще донедавна такої корисної речі. І коли приходить час позбавлятися від неробочих елементів живлення, мало хто звертає увагу на значок «не викидати до сміттєвої корзини». 

Незважаючи на те що батарейка може вибухнути, протекти і пошкодити ваше обладнання, основна шкода, яку вона завдасть, – забруднення природного середовища (якщо не буде правильно утилізована). Узагалі, батарейки – це хімічні пристрої, елементи яких вступають у реакцію, даючи на виході електрику.

Батарейки залежно від їхнього типу, містять важкі метали та елементи, токсичні і небезпечні для живих організмів: свинець, кадмій, ртуть, нікель і цинк.

Ці елементи практично не виводяться з організму, а накопичуються в ньому, вражаючи нирки, кісткові тканини, викликають розлади нервової системи, порушують функції підшлункової та щитовидної залози. Володіють мутагенними і канцерогенними властивостями, становлячи потенційну генетичну небезпеку, провокують ракові захворювання.

Після викидання металеве покриття батарейки руйнується від корозії і важкі метали потрапляють у ґрунт і ґрунтові води, звідки вже недалеко і до річок, озер та інших водойм, використовуваних для питного водопостачання.

БАТАРЕЙКИ

не можна викидати у смітник

Чи знаєте ви, що означає малюнок з перекресленим смітником, зображений на кожній батарейці? Він попереджає, що батарейку не можна викидати у смітник чи на сміттєзвалище. Чому? Тому що батарейки та інші елементи живлення містять токсичні речовини, які зі смітника потрапляють у ґрунт і воду, а через воду, рослин і тварин  -  в організм людини, викликаючи захворювання та генетичні зміни.

Потрапивши в землю, батарейка здатна забруднити 400

літрів води або 20 квадратних метрів ґрунту,  на якій росте

2 дерева, живуть: 2 крота,їжачок,кілька тисяч дощових хробаків.

Найбільша проблема в тому, що люди не усвідомлюють рівень екологічної небезпеки, і в тому, що державою не налагоджений збір і перевезення використаних батарейок. На сьогодні, збір батарейок та акумуляторів - це справа рук активістів і дружніх до довкілля осіб, організацій, установ, підприємств і підприємців.

ПРОБЛЕМА УТИЛІЗАЦІЇ

95% кожної батарейки можна використовувати як вторинну сировину. Елементи живлення містять від 16 до 60% заліза, до 27% кольорових металів. Тому зрозуміло, що їх необхідно і вигідно утилізовувати.

В Україні використані елементи живлення потрапляють не в утилізацію, а на звичайні звалища. Наша країна – єдина в Європі досі ніяк не врегулювала проблеми утилізації батарейок. І це незважаючи на те, що у нас під боком є завод, на котрому розроблені технології утилізації елементів живлення.

Недосконале законодавство, відсутність державної підтримки, освітніх заходів, соціальної реклами на цю тему – причини низької екологічної грамотності українців. Збір батарейок повністю залежить від діяльності громадських рухів або звичайних волонтерів.

        Після того як населення викидає відпрацьовані прилади, в яких міститься ртуть і важкі метали у відро для сміття, перевізник відвозить на полігон твердих побутових відходів. Відповідно, всі ці компоненти з часом потрапляють у ґрунт і водні екосистеми. 

     Одна пальчикова батарейка, може забруднити близько 400 літрів води або 20 м2 грунту. Коли ртуть потрапляє у водні екосистеми, мікроорганізми перетворюють її в метилртуть – а ці сполуки ртуті в малих дозах набагато токсичніші за звичайну ртуть Метилртуть, таким чином, стає одним з компонентів харчових ланцюгів у природі.  

     Малі водні організми поглинають метилртуть із середовища свого проживання, які в свою чергу споживаються рибами. В результаті метилртуть накопичується в живих організмах, і її концентрація збільшується у міру просування харчовими ланцюгами. Морські ссавці, птахи та інші тварини, які харчуються рибою, накопичують у собі великі концентрації метилртуті. Більш високі концентрації зазвичай виявляють у великих і старих тварин.  Таким чином, як зазначає експерт, люди, які регулярно споживають рибу або харчуються тваринами, що споживали рибу, накопичують настільки високі рівні забруднення метилртуттю, що вона вже завдає шкоди їх здоров’ю. 

      Щорічно на ринку Європейського Союзу створюється більше 160 000 батарей для побутового використання. Більше 45 % з них виявляються на міських звалищах. 

         В Європі існує всього два заводи, які здатні переробляти батарейки. Це відбувається через дорожнечу переробки. Саме тому більшу частину з них відправляють на безпечне захоронення.